СМТ Новомиколаївка

Селище міського типу Новомиколаївка розташоване у північно-східній частині Запорізької області та знаходиться на правому березі річки Верхня Терса, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Мар'янівка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Кам'янка, на протилежному березі - село Михайлівське. Через селище проходять автомобільні дороги Т 0408 і Н15.

Відстань до Запоріжжя — 66 км (автошлях Н15), до Вільнянська — 38 км. До найближчої залізничної станції — 30 км.

 

 

Історичні відомості

Новомиколаївка (до 1812 - Кочережки) - селище міського типу, центр Новомиколаївського району Запорізької області. Населення складає - 5 377 осіб (станом на 2016 рік).

Першими поселенцями були державні селяни з села Кочережки Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Поселення стали іменувати теж Кочережки або Нові Кочережки. 1790 рік — це дата заснування як село Кочережки. Така назва існувала до 1812 року (за іншими даними в 1813 у) коли Кочережки перейменовано в Новомиколаївку.

В грудні того року на день Святого Миколая освячували новозбудовану церкву, і село перейменували на Новомиколаївку. Територіально вона належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

До середини 80-х років XIX століття селище нараховував вже більше 360 дворів, в яких проживало 2390 осіб. У поселенні працювали крамниці, яких було аж п'ять, а також кілька шинків. У 1888 році було відкриту земську однокласну початкову школу в приміщенні церковної сторожки.

У 1899 році в селі було 551 дворів, де проживало 3427 осіб. Напередодні Першої світової війни в Новомиколаївці налічувалося вже 578 дворів та мешкало 3128 осіб. У Новомиколаївці діяли два парові млини, олійниця, бондарня, столярна майстерня, працювали поштово-телеграфне відділення та телефонна станція. Крім того, на початку XX століття тут відкрили дві земські та дві церковно-парафіяльні школи. У 1903 році на кошти земства було побудоване нове приміщення школи. В даний час тут знаходиться та діє «Новомиколаївський міжшкільний навчально-виробничий комбінат».

У Новомиколаївці в кінці XIX ст. етнографом та фольклористом Яовом Новицьким виявлена ​​одна з копій листа запорозьких козаків турецькому султану.

На початку січня 1918 року в селі була встановлена ​​Радянська влада. Органи Радянської влади приступили до здійснення ленінського Декрету про землю, вилучення надлишків хліба у куркулів і відправці його в промислові центри країни. У середині квітня 1918 року Новомиколаївку окупували німецько-австрійські війська. Проте радянська влада не довго затрималась, почався наступ денікінців. У середині липня 1919 р частині 14-ї радянської армії, які захищали Новомиколаївку та прилеглі села, змушені були відступити. 31 грудня 1919 року частині 41-ї і 54-ї дивізій 14-ї армії, якою командував Ієронім Уборевич, вибили білогвардійців з Новомиколаївки. На початку серпня 1920 року війська Врангеля захопили село. Воно кілька разів переходило з рук в руки. Бої тривали до жовтня. В кінці місяця частини 46-ї дивізії 13-ї армії РСЧА захопили Новомиколаївку.

У 1923 році Новомиколаївка стала центром району Запорізької округи. Тут побудували лікарню на 20 ліжок, де працювали лікар, два фельдшери і акушерка, та аптеку, а також чотири початкові школи і одну спецшколу. У 1926 році в селі проживало 5 тис. осіб. Був створений у 1929 році на базі профшколи зоотехнікум, де 15 викладачів навчали 254 учнів.

З 1937 року в селі діяли електростанція, маслозавод, ремонтні майстерні, великий млин. У 1939 році був побудований стадіон, де проводилися районні спортивні змагання. Виходила районна газета «Прапор комунізму». У 1939-1940-му навчальному році працювали середня, вечірня школа сільської молоді, дві початкові школи, в яких навчалося 685 учнів. У 1935 р відкрили районний будинок культури з стаціонарної кіноустановкою.

4 жовтня 1941 року радянські війська полишили Новомиколаївку. 18 вересня 1943 року частині 216-ї стрілецької дивізії 54-го стрілецького корпусу Південно-Західного фронту під командуванням Малиновського вибили частини Вермахту та захопили Новомиколаївку.

У 1957 р. присвоєно статус селище міського типу. Однак у 1962 році територія району увійшла до складу сусідніх Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів. У 1967 році Новомиколаївський район з центром в селищі Новомиколаївка знову став окремою самостійною територією. У 1969 році відкрилася музична школа з класами: фортепіано, баяна і народних інструментів, де навчалося 55 дітей. Побудовано новий районний будинок культури з залом на 600 місць та сільський клуб із залом на 200 місць. При будинку культури було відкрито філію Запорізького музично-драматичного театру ім. Щорса.

В селищі Новомиколаївка житловий фонд складає 42 багатоповерхових житлових будинків. Більшість будинків збудовано 20-50 років назад. Житлова площа обладнана водопроводом становить 49,1 тис. м²,каналізацією – 48,7 тис. м², опаленням – 53,4 тис. м², газом – 361,1 тис. м².

Централізоване водопостачання селища Новомиколаївка здійснює КП «Водоканал» м. Запоріжжя. На території селища розташована одна насосна станція. Водовідведення в селищі Новомиколаївка здійснюється через центральну каналізаційну систему. На території селища розташовані: одна каналізаційна насосна станція, одна очисна споруда. Протяжність каналізаційної системи: всього – 16,04 км, з них самоточної – 10,04 км, напірної – 6,0 км.

У 2000 році в Новомиколаївку був проведений природний газ. Газовід з Вільнянська збудовано за рахунок кооперування коштів та державних капітальних вкладень. На території селища розташована одна центральна котельня, яка опалює: житлові будинки, школи, дитячі садки, лікарню, установи. Вид палива – паливні брикети та газ, кількість котлів – 2, протяжність мережі – 11,8 км, з них аварійні – 3 км.

Логін: *

Пароль: *